25 років минає з дня виведення Радянських військ з Афганістану, 25 років як сивина покрила голови матерів, сини яких більше ніколи їх не обіймуть, 25 років болю, жахів серед ночі та голосного мовчання, яке розриває серця. Про це не говорять, це чорним серпанком лягло на долі мільйонів людей.
«Боляче згадувати розтерзані дні війни в Афганістані, проте ми пам’ятаємо й ушановуємо пам’ять тих, хто не повернувся, ми дякуємо за мир тим, хто повернувся з того пекла, і будемо в майбутнє нести мир, який, на жаль, дістався нам через кров наших співвітчизників», – зазначила директор навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Сумській області Ніна Зінчук.
Боляче дивитися назад, проте важливо пам’ятати про подвиг тих юнаків, яких після присяги вирвали з життя ворожі кулі, подвиг батьків, дідусів, які не скажуть рідним доброго слова, не поцілують малечу на добраніч через заміновані поля. Боляче, нестерпно, важко…Але ми дякуємо їм.
Бойові дії в Афганістані продовжувалися з 25 грудня 1979 р. до 15 лютого 1989 р. Ця війна тривала дев’ять років, один місяць і дев’ятнадцять днів. Більше півмільйона воїнів пройшли через пекло заворушень, а 15 051 громадянин Радянського Союзу не повернувся з війни. «Страшні факти, а ще страшніше було там перебувати. Проте головне – знати історію, вчитися на помилках попередників, нехай і трагічних, і будувати мирну державу, не вдаватися до насильства навіть у вирі сьогоднішніх подій», – закликав усіх присутніх Юрій Приходько, голова громадської організації воїнів-інтернаціоналістів м.Суми.
Бої закінчуються, а історія вічна. Вшановуючи пам’ять загиблих, наші учні поклали квіти на меморіалі воїнів-інтернаціоналістів. Велика подяка та низький уклін героям 1979-1989 років. У пам’ять про загиблих тремтить хвилина мовчання, а у думках присутніх лине мелодія:
Ночь сияла всплесками огня.
Не сломало нас и не согнуло,
Видно, люди крепче, чем броня.
