Самовідданість українців в обороні країни дозволила жартувати, що це не нам треба вступати до НАТО, а НАТО треба вступати до України. Зараз, коли повномасштабна війна триває більше року, коли ми зазнали значних втрат, коли побачили гіршу за звірячу лють ворога, ми продовжуємо бути свідками відчайдушної боротьби наших захисників і захисниць.
І щоб вхопитись за промінь надії, ми все ще дозволяємо собі жартувати, хоча й робимо це з помітним сумом, усвідомлюючи ціну свободи, яка вже сплачена… Образ сили та впевненості Північноатлантичного альянсу ми відкрили у співвітчизниках, а вони в свою чергу теж є майстрами підняття настрою одне одному. Зокрема винахідливі у вигадуванні позивних.
Саме сумлінний підхід до справи подарував нашому випускникові Євгену, який захищає Україну з 24 лютого 2022 року, позивний NATO. У свій вихідний він завітав до нас, щоб поділитися з учнями досвідом та провести заняття з тактичної медицини. Дякуємо Євгену, що приділив нам увагу. Бажаємо стійко подолати всі випробування, щоб потім відсвяткувати довгоочікувану перемогу.
P.S. Сила НАТО в серцях наших воїнів – і це те, що варто цінувати.
