Найдорожчий скарб – це наша мова

Учні Сумського ВПУ будівництва та автотранспорту провели виховну годину «Найдорожчий скарб – це наша мова», присвячену Дню української мови та писемності.

_CQHMXXv6h0Відомий український письменник XIX століття Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування».

Мова – це велике національне надбання, коштовний скарб із могуття інтелекту та криці моралі, це пісня душі, покладена на слова.

Першим до нас приходить слово… Із колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. «Мама, тато, баба, киця», – лепече дитина. Які дивні перші двоскладові слова! А потім знання словесності поширюються. Дитина спинається на OB0PsTpviZQноги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава… Світ – мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики…

Отже, словесність – початок усіх наук. Вона – джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Слово до слова – ось і мова!

Сучасна українська літературна мова пов’язує свою історію з конкретною датою – виданням «Енеїди» Котляревського в 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою.
Ще одна дата – 1840 рік (вперше було видано _CQHMXXv6h0твори Т.Г. Шевченка) може вважатися доленосною: із того часу нова українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку.

У 1991 році Україна стала незалежною державою. Із розвитком держави інтенсивно розвивається й українська мова. Ми з вами одержали в спадок сучасну українську літературну мову – багату, розвинену, гнучку. Нею можна висловити все: від найскладніших і найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень, оповідань. Багатство мови зберігається в незліченній кількості чудових українських пісень, у думах і казках, у творах письменників, у живій розмовній мові.

Наше завдання – берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими словами, не забувати, щиро любити. І хоч наша мова зазнавала гонінь і переслідувань, зараз вона живе, квітне і вдосконалюється. Любімо і бережімо її!

Напишіть відгук